Україна. Сім Вершин Карпат | Двигайся. Путешествуй!

На початку жовтня я вперше за останні три роки повернувся у рідні гори... Вибраний мною маршрут, протяжністю 95 км, пролягав повз Мармароський масив та Чорногірський хребет, включаючи проходження всіх українських двотисячників та найгарнішої гори українських Карпат - Піп Іван Мармароський...

Мапа маршруту...

Діставшись поселення Ділове та оформивши в прикордонному відділку дозвіл на проходження вздовж кордону між Україною та Румунією, о пів на третю по обіді я розпочав свій запланований маршрут... Підійнявшись на вершину Щербан, переді мною відкрились гарні краєвиди Мармаросів, якими я міг насолоджуватись проходячи стежкою по самому вершечку хребта...

Оскільки я доволі пізно розпочав сходження, тож на вершині Піп Іван Мармароський (1938 м) я був вже на заході сонця, який припадав на сьому вечора... Якраз, щоб побачити гру золотистих фарб осені...

Спустившись з вершини, я розклав свій тент...

Дуже швидко стемніло, тож повечерявши я ліг спати... Цікаво, що оскільки ця ділянка маршруту знаходиться під патрулюванням прикордонної служби, десь під ранок я чув прикордонників, як вони з ліхтариками оглядали місцевість та перемовлялись по раціїї...

Прокинувшись та зібравши наплічник я продовжив йти маршрутом по прикордонній зоні... За весь час в мене двічі перевіряли документи та дозвіл на проходження.

Кордон між Україною та Румунією окреслюють прикордонні стовпчики вздовж стежки...

Йдучи по прикордонній зоні, поміж не надто цікавої та доволі протяжної ділянки що проходить грунтовою дорогою, відкриваються також гарні види вершин Румунських Карпат...

Зійшовши з прикордонної смуги за горою Стіг, я продовжив свій шлях полонинами в бік гори Вихід. Звідси вже було чітко видно всю Чорногору, а в далені виднілась Говерла...

Полонинськими стежками до гори Піп Іван Чорногірський...

Через гори Вихід та Васкул я дістався першого двутисячника на своєму шляху...

Піп Іван Чорногірський (2028 м)...

На вершині, поміж гарних пейзажів навколо, можна було побачити як проходить велике будівництво колись невеликої та занедбаної обсерваторії...

Від обсерваторії я попрямував стежкою по хребту...

Наступним двутисячником стала гора Бребенескул (2035 м)...

Відійшовши трохи від головної стежки я попрямував до наступного двутисячника, у кулуарі якого рохташоване озеро Бребенескул...

Вершина Гутин Томнатик (2016 м)...

З вершини Гутин Томнатик...

Четвертим, та останнім на сьогодні двотисячником стала вершинка Ребра (2001 м), розташована над колуаром зі схожими на ребра схилом...

Під гарячими променями сонця що заходить....

На ночівлю я зупинився біля озера Несамовите...

Це було ідеальне місце для ночівлі, оскільки інша частина хребта, зокрема там де знаходиться озеро Бребенескул, дуже сильно продувалася вітрами. А от біля озера Несамовите було досить тепло та затишно. Крім мене тут ще було три намети, коли як в сезон збирається цілий ярмарок...

Вранці, під супровід сходу сонця, я піднявся на хребет та попрямував в бік Говерли...

М'які кольори світанку на безлюдному хребті...

Підійшовши майже впритул до п'ятого двотисячника на моєму шляху та найвищої вершини українських Карпат, сонце вже повністю освітило її. Найгарніший ракурс Говерли...