Завжди цікаво опинятись в місті після багатоденного знаходження в горах... Таке відчуття, наче ти з'їв основне блюдо з десертом, а потім просто насолоджуєшся якимось напоєм... Так от, так я сприймаю і міста після гір, нічого "не вимагаючи" від них, а просто спостерігаючи їхню особливість... Кожне місто має свою історію, та те чого не хочеться після гір, це сильно поринати у історичні обумовленості... Просто хочеться пройтись вуличками під теплими променями сонця, посидіти на сходинках якогось собору, перемістивши фокус з природної архітектури гір на створену людьми не менш природну архітектуру, адже ми так само являємось підмножиною природи...
Що одразу кидається в очі в Тревізо, так це криті галереї, тобто тротуари що проходять під будівлею... Більшість пішохідної зони центральних вулочок виконана саме в такому стилі, що досить комфортно, якщо спекотно на сонці або ж коли падає дощ...
Головна площа міста Piazza dei Signori та головна будівля де засідали різні органи муніципалітету - Palazzo dei Trecento...
Та от зацікавившись монументом, за умови якщо він дійсно цікавий, одразу ж хочеться дізнатись його історію... І так починаєш дізнаватись більше про саме місто... Ось яка на мою думку головна цінність пам'яток... До прикладу, на головній площі Тревізо розташований дуже цікавий історичний монумент присвячений Тревізо-патріотам, які загинули в 1866 році в третій війні за визволення провінції Тревізо від Австрійської імперії, що призвела до об'єднання з королівством Італії... Скульптура зображує жінку, яку місцеві лагідно називають Терезона, що топче ланцюги Габзбургів... В одній руці вона тримає спис оповитий італійським прапором, а в іншій лавровий вінок... Головним тригером моєї цікавості було питання - чому жінка стоїть на ланцюгах?
Коли я опиняюсь в італійському місті, тоді завжди куштую морозиво Джелато - цей десерт для мене пряма асоціація з Італією...
Як і всі італійські міста, Тревізо має свою старовинну атмосферу, яку створює її архітектура...
Ще декілька цікавих скульптур міста...
Напевно найпопулярнішої є мармурова скульптура-фонтан жіночих грудей (Fontana delle Tette), створений в 1559 році по замовленню тодішнього "мера" міста після сильної засухи...
Тревізо знаходиться зовсім неподалік від Венеції, яка перетягує на себе всі туристичні погляди, залишаючи це містечко у відносному спокої... Та канали тут також присутні, звісно не в такому масштабі, але все ж таки доповнюють місто ще однією особливістю...
Покидаючи Тревізо та Італію, тим самим я завершив свою невелику подорож основною метою якої було побачити та "відчути" неймовірну красу Доломітових Альп... Та от відвідування міста, після гір, також завжди відкладається у пам'яті... Я завжди закладаю перед відльотом запас часу на добирання з гір, та зазвичай форс-мажорів не трапляється, тому даний запас часу я витрачаю на міста... Такий собі фінальний аккорд, ти завершив запланований маршрут, а потім можеш ще відпочити використовуючи "комфортні сторони" міста та побачити щось цікаве...