Італія. Доломітові альпи

  На початку вересня мені вдалося провести тиждень в Доломітових Альпах, які завдяки своїй унікальності внесені до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО... А унікальність їхня полягає в тому, що вони наче архітектурні споруди були побудовані, але не людиною, а природою... За шість днів я пройшов маршрут довжиною 140 кілометрів, залізаючи на вершини та долаючи багато "віа феррат"...  
  Мапа маршруту...
  Прилетівши вранці в аеропорт Тревізо, я автобусом дістався залізничної станції... Я завчасно по інтернету купив квиток до містечка Беллуно, з якого вже автобусом їхав в поселення Масаре... 
  В Масаре я прибув в обід, та одразу ж розпочав підйом до монолітного гірського масиву з найвищою вершиною Monte Civetta (3,220 m)
  На саму вершину я планував сходження наступного дня, а сьогодні просто хотів обійти скальний хребет та помилуватись краєвидами знизу... 
  Озеро Coldai...

  На ночівлю я зупинився в кемпінгу Civetta в поселенні Mareson-Pecol :
  Вранці наступного дня, залишивши речі в наметі та взявши з собою тільки саме необхідне, я пішов на сходження... Підіймався я повз рефуджію Maria Vittoria Torrani (2984 m)...
 Цікаво було побачити як до цієї рефуджії доставляються продукти та все необхідне...  
 Від рефуджії до вершини залишалось зовсім не багато...


 Вершина Monte Civetta (3220 m)...  
  Оскільки це було моє перше знайомство зі сходженням на вершини з використанням "віа феррат", я навіть не думав що є певний напрямок для проходження... Тобто, підійматись прийнято одним шляхом, а спускатись іншим... Щоб не йти проти течії інших... Але, як часто в мене буває, мій маршрут йшов в зворотному напрямку... 



  Спустившись в обід до поселення в кемпінг, я зібрав намет, поїв та пішов далі по маршруту... Будівлі гірських італійських поселень вражали красою квіткового оформлення...

  Післяобідня ділянка маршруту була дуже простою та мальовничою...

   Стежка проходила навколо вершини гори Monte Pelmo...
   Місцевий кемпінг Cadore, в якому я залишився на ночівлю, був більше схожий на велике поселення з будиночків на колесах...  На вході, після сплати за перебування, мені видали цілу мапу, вказавши де шукати місця відведені під намет... 
   Найцікавішим в "поселенні" були дерев'яні веранди, прибудовані до будиночків на колесах... Таке враження що тут всі відпочивають на постійній основі...  
   Вранці наступного дня, набравши висоту, я опинився на перевалі Forcella Ambrizzola...

  Пройшовши трохи основною стежкою я піднявся на хребет, та перейшов на іншу сторону до перевалу Forcella de Fomin...
  Спустившись в долину я попрямував основним шляхом... В мене не було цілей пройти за день якнайдалі, просто хотілось максимально насолоджуватись красою з різних ракурсів, тому мій маршрут був дещо  хаотичним...
  В таких гарних місця найкраще "зупинятись на привал" поснідати... Мій сніданок припадає зазвичай на обідній час, а моїм традиційним сніданком є порція гречки з соєю та смаженою  "тайською" цибулею... 
  Альпійські ослики на фоні скель...

  Перевал Forcella Giau...

  Звернувши трохи з основного маршруту я вирішив підійнятись на вершину Monte Cernera... 
  
  Вершина Monte Cernera (2657 m)...
  

  До вершини гори прокладені віа фератти та заголом маршрут не є важким, тож страхувальну систему можна не використовувати... Види з цієї гори бомбезні... 


   Покидаючи гірський масив, добряче скинувши висоту та відійшовши подалі, не віриться, що ти буквально півгодини тому був на самій його верхній точці...
  Перевал Passo di Giau...

  Підйом на вершину Nuvolau...



  Вершина Nuvolau (2574 m)...
 


  З вершинки Croda Negra...

  Діставшись перевалу Falzarego, я автостопом доїхав до містечка Cortina di Ampezzo...

  Містечко дуже гарне та варте уваги, але я був "поглинений горами"... Тому пройшовшись по головній вулиці та відвідавши супермаркет, одразу ж попрямував в кемпінг... Доречі, кемпінгів в місті аж три, та ціни мега високі, найбільші по моєму маршруту... Я заплатив 19 евро за себе та намет, і це рахується вже не сезон...    
   Вранці я прямо з кемпінгу міста пішов маршрутом в бік гір... 
   Головною метою сьогоднішнього дня було сходження на ще один трьохтисячник Cima di Mezzo (3154 m)... Підійшовши до підйомника, я розпочав підйом до "перемички" по сипусі... Підйомник напевно працює тільки в сезон...
  
   Діставшись до будиночку, розташованому на "перемичці", я залишив наплічник та вдягнувши систему страхування поліз на бажану вершину... 



 Вершина Cima di Mezzo (3154 m)... Далі від цієї вершини вже починається обрив...  
  Підйом на вершину...
  Спустившись назад до будиночка, я поїв та вже з наплічником попрямував далі по хребту... Панорама гір з "перемички"...
  Від будиночка, в інший бік від вершини Cima di Mezzo, прокладена віа феррата Ivano Dibona...
  Наймальовничішою її частиною є місток між прірвою... 

  Також, на шляху розташований Bivacco вибудований в скелі... 

 Сам маршрут досить простий та в хорошу погоду спокійно проходиться без страхування...
  Спустившись з хребта донизу, я вже траверсом попрямував до перевалу Passo tre Croci...
  На перевалі я застопив машину з парою голландців трейлранерів, які підкинули мене до повороту в напрямку містечка Misurina... Там розташовувався кемпінг в якому я планував провести наступну  ночівлю...

  Наступного дня я переходив у найгарніший парк доломітових Альп - Parco naturale Tre Cime...

Leave a reply