Литва. Національний парк Kuršių nerijos

  Похід по пиродному заповіднику Куршської коси дає той контакт з природою, який так бракує в місті... Вздовж моря, на протязі понад 60 кілометрів, немає жодних огорож та будівель, окрім поодиноких будиночків рятівників. Тому йдучи вздовж берегу балтійського моря під ритм прибою, можна відчути себе наодинці зі стихією...  Якщо хочеться  зміни картинки, можна продовжити свій шлях стежками повз соснові ліси, які рясно височіють в центральній частині  коси...  Мапа нашого дводенного походу... 
 
  Похід ми розпочали від автобусної зупинки "Gintaro Įlanka", та лісними стежками вийшли до пам'ятки "Garsų gaudyklė", в якій зупинились поснідати... Ідея цієї пам'ятки зводиться до того, що знаходячись в середені дерев'яної конструкції, яка нагадує розтруб грамофона, ви краще вловлюєте звуки лісу... А пташки й справді дуже жваво виспівують мелодії...

   
  Цього разу ми з собою взяли традиційні дерев'яні фінські кружки - Кукси...  Чай з них пити ще смачніше... 
  
  Зовсім не подалік, розташована так звана гора відьом - Raganų kalnas... Тут, вздовж стежки, розміщуться вирізблені з дерева скульптури, основною тематикою якої є чорти та відьми... Якось по-особливому люблять литовці даного типу тематику, в Каунасі взагалі великий музей присвячений образу чорта, та й в традиційних литовських казках чорт є найголовнішим персонажем... А те що ми уявляємо, так чи інакше, в тій або іншій формі, перетворюється на реальність...       




     
     Куршська коса всіяна хвойними деревами, які є домівкою для  мільйонів птахів... Контакт з деревами також є дуже сильним, якщо звертати на них увагу...    
  В місці де розташовуться гнізда бакланів та сірих чапель, ми обережно, щоб їх не налякати, підняли дрон, та зробили  знімок на якому видно як розташовуються гнізда птахів на дереві... Дерева на яких влаштувались ці птахи майже без зелені, яку виїдають численні їх екскременти... 
   Продовжуючи йти лісною стежкою ми попрямували до морського побережжя... 
  Біля моря, від постійних вітрів, стовбури дерев ростуть під кутом... 

  Вийшовши до моря ми продовжили свій шлях безлюдним побережжям...


 Йдучи вздовж моря  нам трапилося знайти досить багато викинутого з морських глибин бурштину - скам'янілої смоли хвойних дерев, вік якої більш ніж 40 мільйонів років... 
 
   Також нам пощастило побачити невеликого тюленя, який засмагав на сонці, а потім поповз назад в море...

   
  Пройшовши побережжям понад 11 кілометрів, ми знову звернули до лісової частини, та знов додали "картинці" зеленого кольору...  

  Піщаний грунт є основою коси...
  Перший день походу ми завершили в поселенні Прейла... З якої на рейсовому автобусі поїхали в Ніду, де планували розміститись на ночівлю в нашому улюбленому кемпінгу... 
   На ранок наступного дня, з кемпінгу Ніди, ми пішли погуляти по дюнам - найголовнішою природною пам'яткою Куршської коси...
  Сонячний годинник...
  В черговий раз запустиши дрон, його підхватила повітряна хвиля, та в наслідок сильного пориву вітру віднесло на пару сотень метрів в бік лісу... Я повністю втратив контроль над ним та вже не міг його повернути назад... Але все закінчилось як на диво добре... За допомогою навігації та функції пошуку, яка вмикає сигнал на дроні, через 20 хвилин я знайшов його в зарослях лісу...
  Нащастя  дрон взагалі не постраждав, та ми заспокоївшись, продовжили прогулянку дюнами...  



  
   Від піщаних дюн ми попрямували через хвойний ліс в бік моря... 

  Пройшовши вздовж побережжя близько 9 кілометрів, ми вийшли до головної дороги, та дочекавшись автобуса, від  зупинки  "Preilos gyv. prie plento"  поїхали до парому... 

Leave a reply