Тайланд. Бангкок. Частина 2

  Повертаючись ввечері з Камбоджи в Бангкок наш автобус прямував повз китайський квартал, який знаходиться значно далі від туристичного району на Хаосан Роуд де мала бути остання зупинка.  Тож  ми  вирішили вийти саме в "Чайна Тауні" та не втрачати нагоди провести вечір в цій колоритній локації Бангкока...
  Знайшовши неподалік головної вулиці хостел на одну ніч, та залишивши речі, ми пішли гуляти китайськими провулками... Кольорові реклами розкинуті повсюди, колоритні проститутки поруч з готелями в очікуванні на клієнтів, масажні салони та безліч вуличної їжі...    


   Кокосове молоко, це те що ми пили майже щодня... Кокоси дістають з льоду, очищають та збивають верх, вуаля... Найкраще втамовує спрагу в спекотну погоду...



  Дуріан - самий головний фрукт Тайланду, який обов'язково треба спробувати, хоча ціна на нього досить велика... Мякоть фрукту має досить специфічний  смак та схожа на крем...  Продається вже почищеним та викладеним на тарілці...


 Гриль меню з морепродуктів...
  

 Скорпіони на паличці...
   Ми куштували запечений в пальмовому листку рис з морепродуктами...

   Вранці, та ж сама головна вулиця, та загалом весь китайський квартал перетворюється на абсолютно звичайне місто... Вся магія тут відбувається після заходу сонця...
  Зовсім поруч з китайським кварталом розташований храм золотого Будди... 

 Тут знаходиться  найбільша в світі золота статуя Будди, висота якої понад 2,5 метри, а вага сягає  5,5 тон. Цікаво, що виготовлена вона була ще в 13 столітті...
  В період війни з Бірмою статуя була вкрита гіпсом, завдяки чому успішно пережила пограбунок  в 1767 році...  
 Потім, перейшовши через міст річки Чаупхрая, ми  дістались так званого "храму черепах"  Ват Праюн...



  Завдяки обстановці та світлу, на наш погляд, в цьому храмі знаходиться най-фотогенічна статуя Будди... 


   На території Ват Праюн знаходиться дуже гарний парк, з озером та безліччю черепашок... 





  Від храму ми попрямували повз квітковий маркет в бік королівського палацу...  


   Засушені квіткові чаї... 
  Так класично готують обід на вулицях Бангкоку...

  Нашою улюбленою обідньою стравою в спекотному Бангкоці, був нарізаний  та охолоджений ананас в пакетиках...  
  Діставшись входу королівського палацу, ми сіли в автобус розташований поруч, який безкоштовно відвозив туристів в театр на невелику танцювальну виставу... Річ у тім, що в ціну квитка до королівського палацу, який ми відвідали три дні тому, також входить вистава, яку можна відвідати на протязі семи днів після придбання квитка. Тож ми скористалися можливістю подивитись як виглядає театральне дійство у тайців... 



  Ввечері, перечекавши спеку в гестхаусі та трохи відпочивши, ми сіли на річний трамвайчик, та поїхали до його кінцевої станції і назад, на пристань поруч з Хаосан Роуд.  Таким чином ми вирішили подивитись як виглядає місто з річки Чаупхрая... 











   Вечеря на Хаосан Роуд...

  Вранці наступного дня ми пішли в Мраморний храм... Саме вранці найкращий час відвідувати храми. Коли ще не так спекотно, немає туристичних груп, та коли можна навіть потрапити на службу буддистів... 





   Тут можна не хвилюватись за те що залишишся голодним, на кожному кроці тебе готові нагодувати, причому за досить невелику ціну... Запечений в пальмовому листі банан з рисом - крутий перекус... 

 Храм Ват Сутхат... 


  Лотуси...

   Ще один смаколик, який ми купляли коли хотіли перекусити - запечені млинці з смачнючою начинкою...
  В другій половині дня ми вирушали в аеропорт, для перельоту на острів Пхукет...

Leave a reply