Найробі: тепер я бачив усе

Унікальна природа, головний тектонічний розлам планети, фламінго, жирафи й гепарди на відстані витягнутої руки – про це і багато іншого в нашому новому матеріалі про столицю Кенії Найробі та її околиці.
 
Найробі – тримільйонне місто з усіма ознаками мегаполісу: кварталами для бідних та багатих, величезними торговельними центрами і штаб-квартирами світових компаній, відчуттям перенаселеності, багатокілометровими заторами в центрі та національними гетто. У пошуках кращого життя із сусідніх країн прибуло чимало люду, адже сучасна Кенія лідирує на континенті за економічними та соціальними показниками. Одним із серйозних двигунів економічного прогресу в державі є і туризм. Адже подивитися є на що, тож місцеві жителі вчаться правильно це продавати.
Ваша подорож почнеться з міжнародного аеропорту імені Джомо Кеніати, що у 15 кілометрах від Найробі. Там одразу ж можна отримати візу, за це візьмуть по 50 доларів з людини.

Фото todomundo.ru
Під час поїздки на таксі до центру постають дивовижні картини: тут вам і жирафи на тлі хмарочосів, і розкішні вілли місцевих багатіїв упереміш з нетрями, і нав'язливі торговці й чаклуни, котрі влазять в автівку через вікно під час світлофорних пауз або тягучок. Після трансферу з летовища навряд чи виникне бажання брати оглядову екскурсію містом. Простіше й цікавіше гуляти самому, надто ж у спеку (середньорічний показник 24 градуси) не вельми приємно рухатися зі швидкістю 10 кілометрів на годину, краще вже пішки.
Для досвідчених мандрівників центр Найробі – не надто цікавий з кількох причин. По-перше, там не побачите видатної архітектурної спадщини, адже місто доволі нове, та й нескінченні війни не сприяли розбудові; а по-друге, вся ця «цивілізованість» з рекламними білбордами і скляними висотками не дасть можливості відчути колорит Чорного континенту. Тому тригодинної прогулянки з її кульмінацією – оглядом міста з вертолітного майданчика на Часовій вежі – має вистачити. Далі ми пропонуємо вашій увазі місця, які справді неможливо пропустити.

Фото caravan.com.kg
Почати варто з невеликих районів, серед яких найбільше запам'ятовуються квартали Істлі та Кібера. Перший часто називають «маленький Могадішо», бо чимало його жителів – біженці із Сомалі. На кожнім кроці тут базари і базарчики, які створюють відчуття, що місцеві тільки те й роблять, що торгують. Продають, до речі, все – від в'язаних шапочок і квітчастих сумок до «чату», легкого наркотику, листя якого мешканці Істлі жують як жуйки. Може, тому вони такі веселі? Хоча муніципалітет Найробі не надто контролює життя в кварталі, там досить безпечно для туристів. Єдиний час, коли від візиту краще утриматися – вечір п'ятниці після молитви, бо тоді на вулицях дуже багато релігійних фанатиків.
Інша річ – район Кібера, який міська влада категорично не рекомендує відвідувати іноземцям. Головні нетрі всієї східної Африки – царство хаосу та анархії, де принцип «хто сильніший, той і правий» працює на повну. Однак рафіновані туристи з розвинених країн жадають полоскотати собі нерви, тому в Найробі функціонують цілі компанії, які за пристойну винагороду (щонайменше 80 доларів) водять людей по Кібері, попередньо заплативши районним вождям. Напевно, найдужче вражає там не бідність, а відчуття, що всі ці доісторичні бараки без належних комунікацій усього в п'ятнадцяти хвилинах їзди від розкоші ділових кварталів.

Фото todomundo.ru
Після таких «мальовничих» місць непогано трохи заспокоїтись і прогулятися респектабельним Кареном – передмістям, названим на честь данської письменниці та мандрівниці Карен Бліксен. Затишні вілли, серед яких і ферма самої літераторки, перетворена на музей, життєдайна зелень і спокій пагорбів Нгонг роблять район найбільш бажаним для життя в Найробі. Місцеві мало знають про перенаселеність нетрів, проблеми з водою і харчуванням – у них все добре і виглядає Карен як доглянуте західне містечко. Тож, хоч Карен Бліксен і була відважною авантюристкою, полюбила Африку, однак жила вона там, де «картинка» мало чим відрізняється від звичного їй комфорту. Хіба що клімат інший.

Фото formaementis.files.wordpress.com
Ну що ж, культові райони ми відвідали. Рухаємося далі.
Неподалік розкинулася ферма жирафів, створена ще в 1970-х роках. Першими її мешканцями були два представники рідкісного виду Ротшильда. Чудові умови і правильний догляд, створені в заповіднику, посприяли тому, що тварини стали розмножуватися, і сьогодні саме в Найробі живе значна частина всієї світової популяції жирафів цього виду. Для відвідувачів ферми все продумано, починаючи від гостьових будиночків, де можна заночувати, закінчуючи спеціальними підйомниками, що дозволяють піднестися на рівень мордочки жирафа і погодувати його. День, проведений разом з цими дивовижними тваринами – найкращий подарунок для малечі й дорослих.

Фото caravan.com.kg
Не оминемо увагою і Національний парк Найробі, який надає можливість на власній шкурі відчути всі принади сафарі. Гепарди, леви, чорні носороги і безліч інших диких тварин додадуть адреналіну, а найкривавіші програми «Нешнл джеографік» після подібної прогулянки сприйматимуться як заспокійливі картинки. Вхідний квиток стане вам у 50 доларів (для дітей удвічі дешевше), але воно того варто, бо за одне відвідування тут можна побачити значно більше, ніж гуляючи в міських зоопарках хоч би все життя.
Найдальша обов’язкова вилазка – Велика рифтова долина у ста кілометрах від Найробі. Гігантський розлам, який простягається від Йорданії до Мозамбіку, особливо видовищний саме в Кенії. Приїхавши туди, мало хто не замислиться про вічне, а також і про диво під назвою планета Земля. Від цих пейзажів дух захоплює, тому кожному туристові потрібен якийсь час, аби помилуватися ними на самоті.
Як оговтаєтеся, обов'язково поїдьте до рожевого озера Накуру. Такого кольору воно не через воду, а завдяки величезній кількості фламінго, які облюбували ці краї. Гарні рідкісні птахи захоплюють не менше, ніж геологічне чудо світу, і від них в очах починає рябіти.

Фото caravan.com.kg
А насамкінець розповімо про хліб насущний, адже прогулянки і поїздки вимагають сил, тому калорії слід поповнювати. Тож радимо відвідати визначний м'ясний ресторан «Carnivore», який входить у топ-50 найкращих закладів харчування усього світу. Він працює за принципом «плати за вхід, їж скільки забажаєш». А пригощають там справжніми делікатесами – шашликами зі страусів, баранини і крокодилів. Коли здається, що сил на трапезу вже не залишилось, варто замовити чарочку кальвадосу, й апетит повернеться. І все ж можливості власного шлунка треба враховувати, адже, крім м'яса, обов’язково радимо скуштувати десерт – фруктовий сорбет, який теж включено у вартість входу.
Ось таке воно, Найробі – місто, яке стрімко розвивається та водночас вражає «законсервованою» екзотикою і просто неймовірними околицями. Природа свого часу постаралася тут на славу, а тепер настала черга людей.
Головне фото caravan.com.kg

Leave a reply