Монсеррат: у гості до янголів

Якщо зазирнути в записники мандрівників, котрі готуються вирушити до Іспанії, то після популярної Барселони другою позицією в списку неодмінно буде Монсеррат. Монастирська гора є обов’язковою для візиту і у місцевих мешканців, вони вважають за потрібне бодай раз на рік відвідати релігійне серце Каталонії.
 
Колись на місці сучасної Каталонії було море, але дно здибилось, і виріс довгий гірський хребет. Старші покоління переконливо розповідають легенду про те, що самі янголи, спустившись з небес, своїми золотими пилками розділили гору навпіл і вирізьбили її, розбавивши монотонність ландшафтів. Власне, це і породило назву Монсеррат, що в перекладі означає «розпиляна гора». Гора подекуди нагадує замок із піску, і в уяві вже вимальовуються крилаті істоти, які добудовують піщані вежі, що століттями омиваються піною небесних вод.

Фото barcelona-home.com
За легендою, з небес сюди пролилося дивовижне світло й поринуло у глибини темних печер. Діти пастухів звернули увагу на це диво і стали пірнати у хвилі, пізніше там знайшли статую Святої Марії з немовлям. Коли її вирішили перенести у благородніше місце, то з’ясували, що жодної людської сили не вистачає, щоб підняти Мадонну. Тому святиня навіки залишилася на Монсеррат. Первісна статуя все ж не збереглася, тому її замінили на копію. Фігура, вирізьблена з тополі, під впливом часу і свічок набула темного кольору, що зробило її особливою і подарувало ім’я La Moreneta – Чорна Мадонна. Каталонці з ніжністю звуть її Смаглявкою.
Темнолика Діва – справжня покровителька вірян з усього світу, досить глянути на дари, що їх приносять усі, кого свята змусила повірити в диво. Чоловіки приводять своїх дружин, а ті просять у La Moreneta материнства. Жителі каталонських земель майже всіх новонароджених дівчаток нарікають Монсеррат, однак у житті незначна частина використовує своє перше ім’я. Та все ж ви, певно, вже згадали Монсеррат Кабальє?

Фото feel-planet.com
Отож статуя Діви Марії Монсерратської спонукала у 1025 році звести на скельних утвореннях бенедиктинський монастир. І на горі виріс віртуозний архітектурний ансамбль. Чого лише варта Базиліка (Basílica de Mare de Déu de Montserrat) з її західним фасадом, де ідеально викарбувано кам’яні сюжети, які обрамляють скляне люстерко. Так і хочеться подивитись, чи зазирає в нього хтось із небесної канцелярії.

Фото ic.pics.livejournal.com
Спочатку тут відлюдниками жили самі монахи, але з часом на скелі стало навідуватись дедалі більше людей. Згодом у Монсерраті відкрили першу в Європі музичну школу для хлопчиків. І донині батьки з усієї Іспанії мріють, щоб саме тут їхнє хлоп’я здобуло музичну освіту і відкрило в собі янгольський голосок. Щодня рівно о 13:00 хор зодягнутих у біле земних херувимчиків виходить для того, щоб осяяти своїм співом базиліку і виконати присвяту «Virolai».
Монсерратські стежини манять і жодна не розчаровує. Тут усе просто, як у билинах: праворуч підеш – знайдеш монастирську бібліотеку чи музей, де чекають творіння Караваджо, Моне, Пікассо, Дега, Далі, або ж заблукаєш очима в розмаїтті галерей… А підеш ліворуч, то шукай скульптури, які осіли на найвидніших місцях і заховались у рослинних гротах. Гробниці, пам’ятники, стели, майоліки, медальйони розсипалися по горі, ніби хтось погубив пір’їни зі своїх крил, зачепившись за зубчасту поверхню скель.

Фото gpsrepublic.files.wordpress.com
А піднімаючись щаблями символічних сходів архітектора Жузепе Субіракса, спробуйте усвідомити, як близько від вічності ви перебуваєте: камінь – вогонь – земля – рослина – тварина – людина – ангел – небо – творець.
І не забудьте на згадку придбати у місцевих селян баночку меду або головку сиру, бо, окрім звичних домашніх продуктів, туди потрапляє і ложка дива, яка робить ці гостинці незрівнянно смачними.
Заглавное фото dickhunter.narod.ru

Leave a reply