Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу

Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця. 
 
Колодязь Якова, Техас
Справжнє диво природи окрім своєї краси відоме ще й лихою славою. Цей десятиметровий колодязь, на дні котрого починаються чотири заплутані печери-лабіринти, неспроста називають «убивцею дайверів». У його глибинах померли щонайменше 8 аквалангістів. Через це тридцять років тому влада штату навіть обклала впадину решітками, що перешкоджають пірнати. Утім, через деякий час їх прибрали, адже значною мірою завдяки саме цьому місцю туристи і їхали в Техас. За словами спеціалістів, любителям тут нічого не загрожує, адже сама розщелина безпечна для стрибків, її діаметр (чотири метри) і чимала глибина дають змогу пізнати справді незабутні відчуття: здається, ніби летиш у безодню. Проблеми розпочинаються у професійних дайверів, мета яких – дослідження чотирьох печер. У них дуже тісно, а через гравій вода сильно мутнішає, тому навіть досвідчені нирці відчувають напади клаустрофобії і панікують, не знаходячи вихід, у результаті цього швидше витрачають свій кисень і у підсумку не встигають випливти на поверхню. Саме через такі випадки любителі надприродного і вирішили назвати колишнє артезіанське джерело за біблійною аналогією.

Фото fb.ru
Блакитна діра, Дахаб
Багато туристів, що відпочивають у сонячному і гостинному Єгипті, не відмовляють собі в задоволенні попірнати під керівництвом досвідчених інструкторів. Такі неглибокі занурення найчастіше відбуваються неподалік від готелю, тому вся небезпека зводиться нанівець. При цьому новачки отримують чудовий досвід і просто закохуються в це хобі. Інша справа – спроби опуститися на глибину Блакитної діри. Розташована неподалік від курортного містечка Дахаб, вона по праву вважається найбільш екстремальним місцем у Червоному морі. За найбільш скромними підрахунками тут загинуло 150 дайверів тільки за останні десять років. Самі нирці вважають, що все це через оптичний обман під час спроби розрахувати глибину «на око». Чимало жертв впадини долали допустимі для людського організму 40 метрів і опинялися куди глибше, де вже неможливо впоратися з тиском. Як свідчить практика, не всі сміливці користуються автоматичними приладами для визначення глибини, а покладатися на цьому місці на власну інтуїцію – смертельна помилка.

Фото fb.ru
Самаесанська діра, Таїланд
Острів Самае Сан приваблює своїми місцями для дайвінгу людей з усього світу. Найбільш популярною і водночас екстремальною точкою вважається 85-метрова діра в Сіамській затоці. Окрім «звичних» для такого заняття небезпек, вона приховує в собі щонайменше іще дві – потужні підводні течії і нерозірвані бомби. Що стосується першої – потоки настільки сильні, що нирці, спливаючи, можуть виявити себе в кількох кілометрах від місця занурення, що неймовірно проблематично на відкритій воді. Якщо говорити про другу небезпеку, то тут ніяк не можна не згадати той факт, що практично все двадцяте століття цей район був місцем захоронення воєнних відходів, що з одного боку додає адреналіну аквалангістам, а з іншого – головного болю береговій охороні.

Фото travelermap.ru
Острів Кокос. Коста-Рика
Як національний заповідник острів, розташований у 500 кілометрах від узбережжя Коста-Рики, вабить нирців саме своїм заповідним статусом – тут справді спокійно і безлюдно, а багатший водний світ ще треба пошукати. На жаль, у цих двох перевагах криються і небезпеки. Той факт, що фауна різноманітна, не свідчить про її дружелюбність – окрім диковинних риб і рослин незваних гостей практично завжди чекають зустрічі з акулами і гігантськими скатами, прозваними «морськими дияволами». На жаль, як свідчить статистика, народ все одно добирається сюди попірнати, незважаючи на всі заборони і перестороги.

Фото hermestravel.lv
Північна Норвегія
Європейці, а якщо бути точнішими, скандинави теж можуть похизуватися місцем для дайвінгу, дізнавшись про яке навіть досвідчений аквалангіст може віддати перевагу звичайному басейнові. Слово «Сальтстраумен», котре важко вимовити іноземцеві, означає надзвичайно сильну приливну течію, що обрушує свою міць на північ Норвегії. Вир, у який потрапляють сміливці, сягає швидкості 50-60 кілометрів на годину, при цьому довкола величезні валуни і стрімчаки. Може видаватися, що ця забава не має популярності, втім, навпаки – найсміливіші нирці саме тут перевіряють свій характер і техніку. Між епіцентрами приливу та відливу є всього година на те, щоб дослідити підводні каньйони і печери. Якщо запізнитися – шансів вибратися живим практично не залишиться. Складності додають (хоча куди вже більше) водорості, котрі, намокнувши, обтягують людей, ніби металеві канати, тому перш ніж пірнути тут, слід справді сто разів подумати. 

Фото hermestravel.lv
Заглавное фото travelermap.ru

Leave a reply