Category Europe

Медитація Віпасана…

   Маючи за плечима досвід у подоланні виснажливих багатоденних ультра марафонських дистанцій та долаючи на протязі 19 днів щоденно понад 53 кілометри, я вже розумів принцип функціонування  організму, його психічного та фізичного станів ...Read More

Туреччина. Каш

   Місто Каш ми пробігали під час подолання Лікійської стежки... В ньому нас чекала Діанка, яка з Анталії переїхала сюди на автобусі... Дуже гарне містечко на узбережжі та не схоже на інші... Житлові будинки тут розташовані на горі, а в низинах знаходиться центральна частина  міста та порт...
  З Діанкою ми зустрілись на пляжі неподалік міста... 

   Ввечері ми прогулялись центром та разом скуштували смачний турецький йогурт на валунах неподалік від порту...
   На ночівлю ми зупинились по каучсерфінгу у дуже харизматичної дівчини - медсестри Зекі... Вона жила в будинку розташованому майже на найвищій точці гори. Ще по такому крутому схилу, розміщеному в місті, нам не доводились підійматись... А асфальтна дорога вела вздовж житлового масива...  Видно ожеледиць в місті не буває...
  Наступного дня я з Дімою продовжили пробіг далі по Лікійській тропі, а Діанка на повну засмакувала місто Каш...
   Невеликий порт...


 

 Гранатові дерева...
 Пальми з бананами...
  Цвітіння бананів...
  В місті присутні також памятки античності... Каш був одним з головних міст античної держави...

   Вулички  міста потопають в зелені... 








  Вулички вкриті  магазинчиками та ресторанами орієнтованими на європейських туристів... Продавці та офіціанти французькою та німецькою мовами запрошують до своїх закладів, даючи зрозуміти які національності їх основний контингент... 

  Маленькі деталі на які часом не звертаєш увагу, але які роблять свій внесок в сприйняття міста... 








   Двері деяких місцевих садиб... 
  В 15 кілометрах від міста Каш, розташований один з найгарніших пляжів -  Капуташ... До якого треба спуститись з автомагістралі...




  З пляжу, Діанка поїхала автобусом в Фетхіє, де наші кораблі мали знову зустрітись, та продовжити плавання разом... 
Read More

Туреччина. Анталія

  В Анталію ми прилетіли зі Стамбулу... Саме це місто було відправною точкою нашої пробіжки по Лікійській стежці. Провівши один день в місті, я з Дімою вирушив автостопом в селище Гісачандир, з якого планували розпочати маршрут, а Діанка залишилась на декілька днів у наших друзів з каучсерфінгу, сімейної пари Гайє та Деніса... 
   Дорогою до наших друзів ми пройшлись центральною частиною міста...

   В старовинну частину ми буквально ввійшли через ворота побудовані ще за часів римської імперії...  
  На вулиці Діму вмовили почистити кросівки, точніше намастити якимось кремом щоб відштовхували вологу... "Чоботар" зробив все по турецькій звичці - спочатку вмовити, виконати, а потім казати ціну та просити гроші. Ми розраховувались булочками, які залишились ще зі Стамбулу... До того ж, весь крем яким чоботар намастив кросівки, проник крізь тканину та змазав ще й Дімині ноги :)
  Вузенькі вулички, квіти та сонячна погода останніх днів вересня...



  Так званий зрізаний мінарет, який колись добудували до християнської церкви...




 
  Часовня, яка була побудована на кошти німецького імператора, як подарунок турецькому султану... 

  Ми не оминули нагоди зайти в одну з мечетей...

   В Анталії можна просто гуляти вздовж узбережжя та милуватись краєвидами...
 

 В межах міста розташований дуже мальовничий - нижній Дюденський водоспад...
  Кількість кішок на вулицях Анталії вражає... Тут їх дуже люблять... Постійно підгодовують та вибудували для них цілий комплекс будиночків... 


 Фінікова пальми вкрита плодами...
    Порт Анталії...





  Довжелезний гальковий пляж на якому Діанка любила проводити час...

  Зазвичай, через постійну димку, гір майже невидно, та на зламі погоди гори відкриваються у всій красі...




Read More

Туреччина. Мармарис

 В Мармарисі ми провели три дні разом з нашим другом Халілем... Він запросив нас на свою яхту "Hypnose"... Вранці ми вибігали на пробіжку набережною, яку поєднували з невеликими запливами в морі, вдень гуляли містом та одного разу виїхали на яхті в море, а вечори ми душевно проводили під аккомпанемент укулеле...
 Халіль зустрів нас на автобусній станції Мармариса та ми поїхали в порт, де була припаркована його яхта...
   На яхті було все необхідне та в той же час розкішно... Вітальня, ергономічна кухня, три спальні,в кожній туалет з душевою, невелике господарське приміщення з пральною машиною та сушкою... Все в одному стилі та нічого зайвого... До електрики яхта підключалась відповідним подовжувачем... Спеціальні розетки були розміщені на причалі біля кожного паркувального місця...  

  Ввечері ми відвідали рибний ресторан, в якому наш друг хотів щоб ми спробували всі найкращі блюда... Хоча так було всюди куди б ми не заходили... Халіль на протязі чотирьох днів організовував для нас цілі гастрономічні тури... Блюда з морепродуктів, баклажанів, ніжні десерти, пахлава, йогурти, айран...        
  Крутий контраст подорожі... Після ночівлі в "диких" умовах Лікійської тропи опинитись на яхті... Що краще?... Важко порівнювати та й немає змісту, як і будь які порівняння... Мені сподобався саме цей контраст, який надав  відчуття  повноти чуттєвого життя...  
  На другий день ми відшвартувались від берега та відправились в плавання... Дуже цікаво було спостерігати як  на моторному човні нас відбуксирували з нашого парковочного місця, хоча здавалось що простору для розвороту було надто мало, так як яхта була найдовшою серед усіх... 



  Покидаючи порт ми відправились до найближчого острову...
   Найгарніший Мармарис саме з моря...








  Не виїжджаючи з бухти, ми кинули якір біля найближчого острову з бірюзовою водою... 


   Крутим доповненням яхти, був причеплений до корми водний мотоцикл, на якому ми по розсікали води Середземного моря... 



   Цілий день ми провели в морі... Після чого знялись з якоря та попрямували назад в порт...


   Наступний день ми виділили під прогулянку цим дуже гарним курортним містечком...





 Забравшись на невеликий пагорб, з тераси найвищого кафе міста відкрилась панорама Мармариса...


  Ввечері Халіль відвіз нас на так званий "небесний острів" - півострів "Nimara"... Тут в давнину знаходилось античне містечко Nimara... У найвищій точці острова знаходиться печера, в якій проводили поклоніння богам древні жителі півострову... Розкопки свідчать про присутність людей в печері понад 15 000 років тому...  Ми пішки піднялись до печери та  уявно доторкнулись до давнини...   
   На третій день ми прощались з Мармарисом та виїжджали до Ізміра, з якого мали на наступний день вилітати додому... 


   Діставшись Ізміра ми трохи відпочили, та під вечір вийшли на прогулянку вздовж затоки... Тут ми вперше скуштували мідії з рисом, які подавались в мушлях... Відкривши мушлю та трохи вичавивши сік лимону на суміш рису з мідією, однією половинкою мушлі наче ложкою зачерпуєте смачний вміст, який дуже зручно лежить на іншій половинці мушлі... Уявити буває значно смачніше ніж побачити на фото... А на фото приємні вечірні пейзажі з набережної...    



  Як завжди найкраща вечеря, тільки в найкращій компанії... Халіль нам подарував дуже теплу атмосферу, наповнивши наш простір своєю енергією... 
Read More

Туреччина. Стамбул

  Знайомство з Туреччиною розпочалось з її неофіційної столиці... За допомогою каучсерфінгу ми на три ночі зупинились в европейській частині міста, в найрелігіознішому його районі - Ейюп. За три дні ми відвідали чотири мечеті, покуштували солодощів на египетському ринку, поплавали на кораблику по Босфору, спробували славетну рибу в булці з плаваючих корабликів, побували на площі Таксим, а також в хорошій атмосфері попили турецький чайок на азійській частині міста...
 Оскільки наша домівка знаходилась в районі Ейюп, тому знайомство з мусульманським духом Турречини у нас розпочалось з головної мечеті саме цього району...
   Перед входом в мечеть, правильні мусульмани омивають ноги, руки,обличчя, бороди...
  Всередині дуже спокійно... Відчуття умиротворення присутнє особливо в таких віддалених від туристичних місць мечетей...   
 Мусульмани дуже доброзичливі та щирі люди... На виході з мечеті мусульманка разом з хлопчиком роздавала симіти - традиційні булочки вкриті кунжутом...  
 Саме в неспішному темпі найкраще спостерігати за ще одною грою суспільства...
 Колоритними вуличками ми продовжили просування до центральної частини міста, яка від нашого дому знаходилась в 7-ми кілометрах...


  Наступною ми відвідали мечеть Сулеймані... 


  По суті, всі мечеті дуже схожі одна на одну, відрізняється тільки атмосфера, яку створюють саме люди...

  Тут же знаходяться гробниці правителів...

  Від мечеті Сулеймані відкривається дуже гарний вид на Босфор та на інші частини величезного міста...  
   Діставшись єгипетського ринку ми не оминули нагоди пройтись вздовж рядів з солодощами та трошки покуштувати східних смаколиків... Деякі з продавців, бачачи що в мене позаду в наплічнику укулеле, просили щось заграти... Так, одного разу я влаштував невеликий виступ для місцевої публіки... 




  Під вечір ми дістались центральної частини міста...



  Щоб зробити гарні знімки найпопулярніших мечетей Стамбулу - Софії та Блакитної мечеті, ми піднялись на руфтоп  ресторану "Seven Hills"...

  Всередину Ая-Софії ми не заходили, а от Блакитну мечеть відвідали...

  Ну що ж, все так само гарно, схоже, та дуже багато людей... Більше туристичне місце ніж духовне... 

   За день ми відвідали три мечеті, єгипетський ринок, на якому підкріпились солодощами,  та неспішно повертались додому, де нас чекав дуже крутий хост - Халдун... 

  Нічний Стамбул...
  Наступного дня ми відвідали головну мечеть району Фатіх...



   Все по накатаній... Прийшли, омились, зайшли всередину...
  В цій мечеті нас найбільше вразив килим, яким була вкрита підлога... На якому було просто надзвичайно приємно сидіти...  В кожній мечеті ми  просто засиджувались на деякий час...   

  Після відвідин мечеті Фатіх, ми на метро поїхали на інший бік проливу до площі Таксим...
  Пройшовши від площі Таксим, широкою головною вулицею, повз безліч магазинів та ресторанів, ми дістались головної памятки району - башти Галата : 
  Повертаючись мостом до європейської частини, ми зайшли на пристань Еміньоню, скуштувати приготовлену на плавучих корабликах смажену рибу в булці з овочами...

  В булку кладуть половинку просмаженого філе скумбрії разом з овочами, а турецькою це "блюдо" називають - Balik Ekmek :
  Цього дня ми повертались додому трохи раніше...
  Останній день в Стамбулі ми провели так само неспішно як і попередні... В нас мав бути нічний виліт в Анталію, тому з "турецького дому" ми вийшли після обіду... Головним планом цього дня, було покататись на кораблику вздовж Босфорського проливу. Діставшись до пристані в районі Еміньоню, ми купили квитки на тур по Босфору...
  


 










   Повернувшись на пристань з прогулянки проливом, ми пересіли на кораблик який був вже не туристичним,  а використовувався як публічний транспорт... Ми покидали європейську частину в напрямку азійської...   
  Азійська частина більш тусовочна, тут багато пабів та незвична як для мусульманської країни алкогольна складова... Ми сповна відчули гостинність турків... В одному з кафе нас пригостили чаєм та нагодували булочками, хоча ми просто хотіли скористатись Wi-Fi... 


  Ось така проста замальовка відвідин Стамбулу... У кожного вона своя...  Чим більше ти відкритий та простіший, тим відкритіше та простіше буде ставлення до тебе... Так воно виходить, що випити чаю та скуштувати випічку в простій та теплій атмосфері, запам'ятовується  найбільше... Можна купити смачну їжу та гарний інтер'єр, а от атмосферу  в якій ми живемо не купиш, вона залежить тільки від нас...      

Read More

На колесах до океану. Частина 2

   Йшов тринадцятий день подорожі... Ми вже покинули Португалію та продовжували свій шлях південною частиною Іспанії. Погода дарувала нам сонячні та безхмарні дні, а незнайомі досі пейзажі вносили нові картинки до нашої свідомості.  Оста...Read More

На колесах до океану. Частина 1

  Ця історія про те, як п'ятеро відчайдухів добирались машиною з України аж на край європейського континенту. Головною метою була  участь на Чемпіонаті світу з трейлового бігу, який цього року проводився в Португалії... Наша команда складалас...Read More

Польща. Вроцлав та Краків

   Вроцлав та Краків були частиною нашої подорожі-походу в Татри... Після  походу гірськими масивами, які були створені природою мільйони років тому, було дуже цікаво опинитись в оточенні результату творінь людства останніх декількох століть...
  Ринкова  площа Вроцлава зустріла нас своєю найвитонченішою пам'яткою пізньої готики - Вроцлавською ратушею... Будівля ратуші будувалась в період з 1307 по 1504 роки. Спочатку, головним її призначенням була торгівля, та згодом вона стала використовуватись у адміністративних цілях...
   На даний час в будівлі засідає мерія,а також знаходиться музей міста та найстаріший пивний ресторан ... 
   Площа вражає своїми великими розмірами та архітектурою... 
   Незважаючи на велику привабливість міста, туристів на вулицях відносно небагато... На мою думку трохи недооцінене місто в туристичному відношенні...  
 По місту розкинуті різного роду пам'ятники, які придають місцевому колориту свої неповторні нотки...    
   До прикладу, статуї маленьких гномів, які зображають певні професії чи то образ життя місцевого населення, можна зустріти в самих несподіваних місцях...    
   Скульптурні композиції в  некласичному виконанні завжди приковують до себе велику увагу та викликають позитивні емоції... 
   Фонтан-скульптура біля Вроцлавського університету хоча не вражає сучасною креативністю, але має дуже цікаву легенду та назву... Офіційно, назва пам'ятки - "Фехтувальник", та схоже альтернативне іменування  "Голий студент" краще прижилось... Легенда пам'ятки розповідає історію прибулого на навчання студента, який програв в карти все крім своєї шпаги... 
   Одра - головна річка Вроцлава :
   Перехід на острівну частину...
   Тумський міст, який сполучає з найстарішою частиною міста, щільно вкритий замочками кохання : 
   Перейшовши на Тумський острів, назва якого переводиться як "Кафедральний острів", ми попрямували до собору святого Івана Хрестителя... Поруч, на стіні однієї з будівель ми побачили фотознімок 1945 року... На ньому зображалось, наскільки цей історичний квартал був зруйнований найбільшою людською дурістю, яка має завжди одну і ту саму назву - війна... 
  Пам'ятник святому Яну Непомуцкі :
     Кафедральний собор Вроцлава :
   Панорамний вид  на Тумський (Кафедральний) острів, з костелом Святого Хреста та кафедральним собором святого Івана Хрестителя : 
  Повертаючись назад до ринкової площі ми натрапили на ще одну площу з дуже класними лавицями, схожими на ті, які ми вже бачили цього року в Таллінні...      
  Повернувшись назад на ринкову площу ми вирішили піднятись на вежу церкви святої Єлизавети, щоб побачити головну площу міста з висоти близько 80 метрів... 
   Якщо є якась вежа в центрі міста і на неї можна піднятись, це означає що ми обов'язково це зробимо... Нас не лякають вузькі проходи з тучними людьми, які йдуть в зворотньому напрямку та з якими потрібно розминатись... Не лякає величезна кількість сходинок, які треба подолати... Адже ми знаємо принцип - щоб побачити щось дійсно круте, необхідно прикласти зусилля...
  З вежі ми побачили ще одне панорамне місце - костел святої  Марії Магдалени... Між баштами костелу проходить місток, з якого відкриваються види на площу вже з іншого ракурсу...
Види з містка костелу Марії Магдалени :
  З Вроцлава ми повернулись до Кракова, з якого пізно ввечері мали виїздити в Україну... 
  Більшість часу ми провели на ринковій площі, спостерігаючи за її туристичним життям та водночас будучи його частиною...  
   Костел Діви Марії, або Маріацький костел :
    Фігура бідного студента в роздумах...
  Скульптура  "Зв'язаний Ерос", який втратив голову від кохання...  
   Часова вежа :
  Самий колоритний транспортний засіб ринкової площі...
   Суконні ряди - епіцентр туристичних дрібниць...
   Також ми стали свідками ходу китайського оркестру, який тим самим знаменував відносно новий релігійний рух Falun Dafa (приблизний переклад - практика колеса дхарми)... Основою Falun Dafa являється традиційна китайська гімнастика "Цигун"  в поєднанні з елементами буддизму, даосизму,конфуціанством та китайськими віруваннями... 
  Під час ходу оркестру всім охочим роздавались буклетики з описом  тернистого шляху цієї течії, яка на офіційному рівні заборонена в Китаї... В буклетах зображались катовані тіла та обличчя її активних представників, що дуже виразно врізалось в пам'ять... Цікаве зіткнення умовностей, яке породжує насилля та конфлікт... Як я зрозумів, даний напрям активно шукає підтримку європейської спільноти у вирішенні своєї проблеми... 
   
Read More

Швеция. Стокгольм

   Самой сладкой конфеткой нашего Балтийского путешествия был Стокгольм. Пока наш круизный лайнер ждал обратной отправки в Таллин, мы имели достаточно времени чтобы погулять по столице Швеции...
  От морского терминала мы направились в центр города.
Жилой массив Стокгольма - все чисто, четко, прагматично...
  Фонтан в парке :
   Церковь Оскара - одна из главных церквей города :
   Виды со стороны крупнейшего острова Стокгольма - Юргордена:
   Музей северных стран на острове Юргорден :
   Парусники вдоль городского залива :
  Такое впечатление,что роскошь здесь в порядке вещей...
   Вид на бульвар Страндвеген   :
   Виды старого города с острова Шеппсхольмен :
   Здесь же "припаркован" очень красивый белый парусник : 
   Обращает на себя внимание скульптура - "Лиса-нищенка", которая изображена довольно реалистично... Укутанная в старую шаль лиса со старым башмаком в руках призвана обратить внимание людей как воздействие человеческой деятельности на жизнь лесов и их обитателей : 
   Типичная картина рабочего дня в Стокгольме - офисные сотрудники сидят на бордюрах возле залива и кушают купленную на вынос еду :
   Главной нашей целью было подняться на башню Стокгольмской ратуши, чтобы увидеть знаменитую панораму города... 
   Ратуша расположена на краю острова Кунгсхольм и является одной из главных достопримечательностей столицы Швеции. В ратуше проходят заседания городских властей, проводятся важные политические переговоры, а также каждый год организовывается банкет после вручения нобелевской премии :      
    На башне ратуши, высота которой 106 метров, одновременно может пребывать не больше 30-ти человек, причем длительность сеанса составляет 40 минут, в которые входит - подъем, прибывание на верхотуре и спуск...  Так как на ближайший сеанс билеты уже были раскуплены, нам пришлось ждать 40 минут следующего  сеанса. За это время мы погуляли окрестностями... : 
  Подъем на башню довольно затяжной... Можно добраться до средней части на лифте, но при входе просят по возможности идти весь путь по лестнице, так как лифт вмещает небольшое количество человек и его лучше оставить для пользования тем, кому действительно тяжело подниматься...
   Заветная панорама старого города...
  Название Стокгольм, в зависимости от этимологии, переводится как "остров в заливе" или же "остров на столбах". Виды с башни полностью соответствуют названию... :   
   Вид на здание парламента Швеции - Риксдаг (полукруглое, на заднем плане) :
  Курсирование метро с одного острова на другой...
   Главный железнодорожный вокзал города :
  Массивы однотипных строений...
  Селфи на вершине башни :
  Спустившись с башни ратуши, мы направились в старый город... 
 Церковь Риддархольмена - единственная сохранившееся средневековая монастырская церковь в Стокгольме. Является усыпальницей шведских монархов, традиция захоронения в которой сохранялась до 1950 года : 
    Башня церкви  Риддархольмена : 
   Вид на остров Сёдермальм со стороны старого города :
   Улочками Стокгольма...
   Немецкая церковь :
  Сувенирные лавки...
   Главная,самая старая и самая красочная площадь Стокгольма - Сторторгет :
  Удивляет  катастрофически малое количество цветов на городских улицах и площадях, по сравнению с другими городами в этот же период.  Возможно считают что город и без цветов красив... Зачем украшать то что и так красиво - наверное главный тезис прагматичной столицы Швеции. Да и сложно в этом усомнится... : 
   Источник в центре Стокгольма... :
  Обелиск на улице Слоттсбакен и церковь Святого Николая позади :
  Вход в Королевский дворец :
  Возвращаясь назад на корабль нам встретились два монумента посвященные воздуху и воде - две главные составляющие Стокгольма, ведь город размещен на островах в окружении воды, а воздух признан самым чистым среди всех столиц мира...   
   Прогулка по столице Швеции нам оставила очень приятное впечатление. Погода была просто замечательной и мы смогли сполна насладится красотой города. Мы открыли для себя первую скандинавскую страну, и теперь мы в ожидании продолжения наших северных открытий... 
Read More

Паромом в Стокгольм…

   Поездка на морском лайнере-пароме в Стокгольм, была одним из самых интересных событий нашего путешествия. Мы впервые решили воспользоваться данным средством передвижения и переплыть на другую сторону Балтийского моря, а все что делается впервые, всегда вызывает самые большие эмоции...
  Терминал Д - место регистрации и посадки на борт  :    
   Подойдя к автомату самостоятельной регистрации на рейс и использовав номер, указанный на нашем электронном билете, нам распечатались посадочные талоны, которые служили пропускными при прохождении турникетов во время посадки на паром, а также были ключом от каюты :  
   Вот как выглядит "разгрузка" одного из прибывших паромов :
  Наш паром "Victoria I" состоял из 12 палуб, 740 кают, множества кафе, ресторанов,баров и т.д. Общее количество пассажирских мест - 2500. Третья и четвертая палуба отведена для автомобилей и фур на 1030 линейных метров.  Паром  "Victoria I" был построен в 2004 году, имеет длину 192 м и ширину 29 м, развивает скорость 22 узла : 
  Коридор и множество кают... Наша 2-х местная каюта располагалась на восьмой палубе :
  Внутри каюты было все очень продумано... Разложив диван и опустив кровать, оставалось совсем немного места между спальными местами, зато в сложенном виде было довольно просторно :   

   По телевизору, на одном из  каналов, можно было наблюдать онлайн навигацию корабля отражаемую на карте, другой канал показывал  вид с камеры находившейся во главе лайнера, таким же образом можно было просмотреть что происходит в главном развлекательном центре. Также, был настроен стандартный набор телеканалов, по одному из которых мы смогли посмотреть полуфинальный матч евро 2016.
  Туалет с душем - коричневая дверь слева. По центру - входная дверь. Маленький столик со стулом,зеркало, две розетки  и телевизор на верхней полке - справа  : 
   Туалет с душем хоть и был очень компактным, но этого вполне хватало... :
    Между палубами можно было передвигаться по лестнице или же на лифте. В основном, нашими любимыми палубами была девятая и шестая, на которых располагались открытые террасы, с которых мы могли наблюдать за морскими пейзажами без всяких препятствий :     




   Чайки настолько близко подлетали к палубе, что к ним было рукой подать...





   На шестой палубе  располагалась терраса со спасательными шлюпками :

   Виды с парома :
 





   Закат в Балтийском море. На пути в Стокгольм... :


   Утро на палубе :



   Подплываем на территорию Швеции... :









   Маленькие Шведские острова... :
   







   По пути встречаются паромы с других рейсов :



  Порт в Стокгольме :
 Лайнер пришвартовывается к причалу, а надземные переходы-тоннели подгоняют к выходам с корабля, которые  расположены на четвертой палубе :
   Соединительный шлюз, через который выходят пассажиры в надземный тоннель:
   Закат в Балтийском море. На обратном пути со Стокгольма в Таллин :



   Утром на палубе...

  Утренний дождливый Таллин... :
  Подъезжаем в порт :
   Вид через окно надземного тоннеля :
  Поездка на пароме стала для нас отдельным приключением. Мы провели на лайнере около 32-х часов, по 16 в каждую сторону. Наш маленький круиз подарил нам новые впечатления, испытал наш организм на наличие морской болезни, оказалось у нас ее нет, а также открыл для нас новые горизонты...       
Read More